Термостатичні змішувачі

Усередині змішувача стоїть термоелемент із воском, який розширюється від тепла й стискається від холоду. Він за частку секунди зсуває клапан і додає холодної чи гарячої води так, щоб на виході лишалася виставлена температура. Якщо раптом зовсім зникне холодна вода, термостат перекриває й гарячу, щоб не обпекти. Термостат не гріє воду сам — він лише змішує ту, що надходить із труб.

На ручці температури є кнопка-обмежувач: без натискання вона не пускає воду гарячішою за 38 °C, а саме ця температура зручна для душу. Щоб зробити воду гарячішою, кнопку натискають свідомо. Для сімей із дітьми й літніми людьми це головна причина взяти термостат: дитина випадково не відкриє надто гарячу воду.

Термостат помітно змінює душ там, де тиск у трубах стрибає: у багатоквартирних будинках зранку й увечері, від газової колонки чи бойлера, коли поруч відкривають інші крани. Для стабільної температури гаряча вода має бути на кілька градусів гарячішою за задану, а тиск гарячої й холодної — приблизно однаковим. Якщо гарячу воду дає проточний нагрівач, який сам регулює температуру за витратою, дві системи можуть «сперечатися», тож заздалегідь читають вимоги нагрівача.

Гарячу воду до термостатичного змішувача підводять зліва, холодну справа — якщо входи переплутати, шкала температури працюватиме навпаки. Настінний змішувач ставлять на звичайні ексцентрики, прихований закладають у стіну до плитки. Термоелемент із часом обростає вапном у жорсткій воді, тому на вводі води ставлять фільтр, а сам картридж термостата міняють, не знімаючи змішувача; підібрати його допоможуть аксесуари для змішувачів.