- Розмір робочої поверхні 20 мм
- Довжина стрічки 20 м
Малярний скотч (малярна стрічка) — паперова стрічка з крепованого паперу з м'яким каучуковим клеєм: вона закриває край, скло чи підвіконня під час фарбування й знімається без слідів, якщо зняти її вчасно. Від звичайного скотчу її відрізняє слабкий клей і папір, який рветься рукою й прилягає до нерівностей.
Вузька 19–25 мм потрібна, щоб відбити рівну лінію: межу двох кольорів на стіні, край стелі, рамку вікна чи плінтус. Ширина 30–38 мм дає запас, коли фарбують валиком і він може зачепити сусідню поверхню. Ще ширшою стрічкою кріплять до стіни захисну плівку, яка вкриває меблі й підлогу. Довжина рулону 20–40 м: на кімнату з вікном і дверима зазвичай іде один-два рулони.
Звичайна малярна стрічка розрахована на кілька днів на поверхні, і що довше вона лежить, то міцніше прилипає клей і важче знімається. Найпростіше правило — знімати її одразу після останнього шару фарби, поки фарба ще не схопилася: тоді край виходить рівним і плівка фарби не рветься разом зі стрічкою. На сонці й біля батареї клей підсихає швидше, тому на вікнах із південного боку стрічку не лишають на тиждень.
Поверхня має бути сухою й чистою: на пил стрічка не тримає, і фарба затікає під край. Стрічку притискають шпателем чи пальцем по всій лінії, особливо по краю, який межує з фарбою. Знімають повільно, під гострим кутом, відводячи стрічку назад уздовж себе. На свіжу фарбу чи шпалери малярну стрічку клеять лише після повного висихання. Товща стрічка 140 мкм рівніше лягає на фактурну стіну й менше рветься при знятті, ніж 110 мкм. Сліди клею, якщо стрічку передержали, знімають теплом фена й м'якою ганчіркою. Самі фарби наносять тонким шаром біля стрічки, щоб не утворився валик на краю.