Стрейч плівка

Товщина в мікронах визначає міцність: 17 мкм — для легких коробок і дрібного пакування, 20 мкм — ходовий варіант для палет і переїзду, 23 мкм і більше — для важкого вантажу з гострими кутами. Ширина 500 мм — стандарт ручної плівки для палет: за один оберт вона перекриває пів метра висоти. Вузька плівка 250 мм зручніша для дрібних пакунків, ручок меблів, пучків труб чи профілю. Машинну плівку намотують на великі важкі рулони під палетообмотувач, і вручну з нею незручно.

Метраж ручного рулону — від півтори до трьох із чимось сотень метрів, і чим він більший, тим важчий рулон. Вага рулону включає гільзу, тож порівнювати рулони варто за метражем і товщиною, а не за кілограмами. На стандартну палету йде кілька десятків метрів: два-три оберти навколо піддона внизу, щоб прив'язати вантаж до палети, потім спіраллю вгору з перекриттям приблизно на половину ширини й ще кілька обертів зверху.

Прозора плівка дає побачити вміст і етикетки, не знімаючи її, — її беруть для складу й відправок. Чорна ховає вантаж від очей і сонця, і нею пакують дорогий вантаж чи те, що стоїть на світлі. Обидві при тій самій товщині тримають однаково. Плівка розрахована на −20…+50 °C: на морозі вона менше тягнеться, тож взимку її натягують слабше, щоб не рвалася. Для довгого чи важкого вантажу, що треба підіймати, до плівки додають мотузки чи канати.

Початий рулон тримають у коробці чи пакеті: пил на краях плівки знижує її здатність липнути до себе. Сонце й тепло біля батареї роблять поліетилен крихким, тож рулони не лишають на підвіконні. Кінець плівки підгортають під рулон, щоб він не розмотувався й не злипався в джгут.