Сигнальна стрічка

Її натягують там, куди людям заходити не можна або небезпечно: навколо будмайданчика, котловану, місця падіння бурульок, свіжого бетону чи пофарбованої підлоги, аварійної ділянки на дорозі. На заходах стрічкою розділяють потоки людей і виділяють проходи. Червоно-білий малюнок означає «стороннім вхід заборонено» і впізнається здалеку навіть у сутінках.

Стрічку 50 мм видно на відстані кількох десятків метрів — її досить для двору, приміщення чи невеликої ділянки. Ширина 75 мм помітніша з дороги й на великому майданчику, тому її беруть для огородження траншей, котлованів і великих майданчиків. Довжина рулону — від 50 до 100 м: на периметр ділянки рахують довжину огорожі з запасом на вузли.

Стрічку закріплюють на кілках, стійках чи деревах на висоті приблизно пояса, натягуючи помірно: перетягнута стрічка на вітрі тріпоче й рветься біля вузлів. Між віддаленими опорами краще прокласти мотузку й підвісити стрічку на неї. Поліетилен витримує мороз до −20 °C і спеку до +60 °C, тож стрічка стоїть на вулиці цілий сезон.

Стрічка лише попереджає: її бачать і обходять, але вона не втримає людину, що послизнулася, і не зупинить машину. Над відкритою траншеєю, люком чи котлованом біля проходу ставлять жорстку огорожу — щити, бар'єри чи сітку, а стрічку натягують перед нею. Уночі зону робіт додатково позначають ліхтарями чи світловідбивними елементами: червоно-біла стрічка без підсвітки в темряві помітна погано.