Теплоакумулятор 200 л

Якщо в будинку багато зон з термостатами, у міжсезоння котел може бачити лише одну відкриту гілку й постійно вмикатися та вимикатися. Буферна ємність на 200 л додає системі води: котел нагріває її за один довгий цикл, а зони беруть тепло з ємності. Так само буфер допомагає тепловому насосу, якому шкодять часті короткі запуски, і розділяє котловий та опалювальний контури, як гідрострілка.

Більшість буферів на 200 л розраховані на тиск до 3 бар — звичайний для закритої системи опалення приватного будинку із запобіжним клапаном на 2,5–3 бар. Ємності на 6–8 бар беруть, коли тиск у системі вищий, наприклад у високому будинку. Тиск ємності має бути не нижчим за тиск спрацювання запобіжного клапана системи.

Ємність на 200 л має діаметр близько 600 мм і невелику висоту, тож вміщується в котельні поруч з котлом чи в технічній ніші. Її підключають між котлом і розподільними колекторами або насосними групами, а на вході ставлять крани, щоб ємність можна було відсікти. Для системи потрібен і свій розширювальний бак, розрахований з урахуванням води в ємності.

Гідрострілка теж розділяє котловий і опалювальний контури, але води в ній мало, і запасу тепла вона не дає. Буфер на 200 л теж розділяє контури й до того ж згладжує роботу котла чи теплового насоса.

Тепловому насосу буфер потрібен, щоб компресор працював довгими циклами: зазвичай беруть 10–20 л на кожен кіловат його потужності, тож для насоса на 8–12 кВт вистачає 100–200 л. З електрокотлом ємність на 200 л дає змогу гріти воду вночі за нижчим тарифом і віддавати тепло вранці, хоча запасу вистачає лише на кілька годин. Для повноцінного нічного накопичення тепла беруть ємності на 500 л і більше.