Теплоакумулятори з теплообмінником ГВП

Холодна вода з водогону заходить у змійовик знизу, проходить крізь гарячу воду ємності й виходить угорі вже нагрітою. Запасу гарячої води окремо немає — вона гріється на проході, тож її температура залежить від того, наскільки гарячий верх ємності. Коли верх охолов нижче 50 °C, вода з крана теж стає прохолоднішою, тому джерело тепла має регулярно догрівати ємність.

Вода для крана не змішується з водою опалення: вона тече окремим змійовиком, розрахованим на тиск водогону — зазвичай до 6 бар, тоді як сама ємність тримає 3–4 бар. Тому водогін під’єднують до змійовика через редуктор тиску, якщо в мережі буває вище 6 бар, а на вході холодної води ставлять запобіжний клапан на 6 бар. На виході гарячої води ставлять термозмішувач, бо при перегрітій ємності з крана може йти занадто гаряча вода.

Змійовик ГВП гріє воду на проході, тож гарячої води вистачає, поки верх ємності тримає 55–60 °C і вище. На душ потрібно близько 8–10 л за хвилину води 40 °C, і ємність на 500–1000 л, заряджена котлом, забезпечує кілька душів поспіль. Якщо гарячої води потрібно багато одночасно, обирають ємність із більшою площею змійовика або окремий бойлер непрямого нагріву.

Водопровідна вода в змійовику нагрівається до 60 °C і вище, і на жорсткій воді на стінках змійовика з часом осідає накип, а гаряча вода йде слабше. Тому на вході ставлять пом’якшувач або фільтр проти накипу. Скільки гарячої води змійовик дає за хвилину, вказує паспорт ємності, і ця цифра залежить від температури верху ємності.