Теплоакумулятор 500 л

Для твердопаливного котла часто орієнтуються на 25–50 л ємності на кожен кіловат його потужності. Отже, 500 л відповідають котлу приблизно на 10–20 кВт у невеликому будинку: за одне завантаження котел встигає нагріти ємність, а далі будинок гріється з неї. Потужніший котел нагріє 500 л занадто швидко, і надлишок тепла не буде куди подіти, тож для нього беруть 800–1000 л.

У більшості ємностей є гніздо під електричний ТЕН. Його вмикають, коли котел не топлять — наприклад, у від’їзд, щоб будинок не охолов, або вночі за нижчим тарифом. Потужність ТЕНа підбирають під мережу будинку: на одній фазі це зазвичай 2–3 кВт, на трьох — більше, і підключають його через окремий автомат і терморегулятор.

Більшість буферних ємностей розраховані на 3 бар — звичайний тиск закритої системи приватного будинку із запобіжним клапаном на 2,5–3 бар. Ємності на 6–8 бар потрібні рідше: коли система висока або в ній стоїть обладнання з вищим робочим тиском. Головне правило — клапан системи має спрацьовувати раніше, ніж тиск дійде до межі ємності, тож його підбирають під найслабший елемент.

Ємність додає в систему сотні літрів води, і при нагріві ця вода розширюється. Тому розширювальний бак рахують на весь об’єм системи разом з ємністю: для системи з ємністю на 500 л і радіаторами загальний об’єм води часто сягає 600–700 л, і вбудованого бака котла на 6–10 л для неї замало. Орієнтир — бак близько десятої частини об’єму води в системі, а точно його підбирають за тиском і температурою.