- Опалювана площа 120 м²
- Потужність 12 кВт
- Живлення 220/380 В
- Спосіб встановлення настінний
Електрокотел з насосом сам прокачує воду через радіатори: циркуляційний насос стоїть усередині корпусу, і окремо його ставити не потрібно. Частина таких котлів має ще й розширювальний бак, і тоді до радіаторів їх під’єднують без окремої обв’язки.
Насос створює циркуляцію: гаряча вода з котла йде в радіатори, а охолоджена повертається назад. Без примусової циркуляції вода рухається лише завдяки різниці температур, і для цього потрібні труби великого діаметра й правильні ухили — у системах з тонкими трубами насос обов’язковий. Вбудований насос підібраний виробником під котел, тож його не треба розраховувати окремо.
Котел із насосом і розширювальним баком на 5–8 л — готовий вузол: до нього підводять лише подачу, зворотну лінію й живлення. Котел лише з насосом зручний, коли бак під свою систему хочуть підібрати самі або він уже стоїть у котельні, — тоді розширювальний бак беруть близько десятої частини об’єму води в системі. Серед котлів на 30–60 кВт бувають моделі лише з насосом: вбудованого бака великій системі однаково замало.
Вбудованого насоса вистачає на звичайну радіаторну систему будинку. Якщо система велика — два поверхи з довгими гілками, тепла підлога, бойлер непрямого нагріву, — ставлять гідрострілку й окремі насоси на кожен контур, а вбудований насос працює лише на малий котловий контур. Насоси для таких контурів є серед насосів для котлів.
Після першого заповнення системи з насоса випускають повітря через автоматичний повітровідвідник або гвинт на корпусі. Якщо насос гуде чи котел показує помилку циркуляції, спершу перевіряють повітря в системі й відкриті крани на подачі та зворотній лінії, а вже потім шукають несправність самого насоса.