Розширювальний бак 150 л

Для системи на 1500 л води потрібен бак близько 150 л. Замість одного великого іноді ставлять кілька менших паралельно: їх легше занести й обслуговувати, а відмова одного бака не залишає систему зовсім без компенсації. Баки під’єднують до спільного колектора з окремим краном на кожному, щоб будь-який можна було обслужити, не зупиняючи інші.

Великий бак обслуговують без зливу всієї системи: його відсікають краном, зливають воду через окремий кран і перевіряють тиск повітря. Кран на баку ставлять із захистом від випадкового закриття, бо закритий бак перестає компенсувати розширення, і тиск у системі стрибає.

Бак на 150 л працює в системі з тим самим запобіжним клапаном на 3 бар, що й малий, тож робочого тиску 6–8 бар досить. Виконання на 1,5 бар у закриту систему з котлом не ставлять. Тиск повітря у великому баку виставляють на 0,2–0,3 бар вище статичного тиску системи, тобто трохи нижче тиску холодної заповненої системи.

Для великих котелень замість кількох мембранних баків іноді ставлять станцію підтримки тиску: компресор чи насос з автоматикою тримає тиск у системі в заданих межах, а надлишок води збирається в безнапірний бак. Мембранні баки на 150 л простіші й не потребують електрики, тож їх обирають, поки система не надто велика й не потребує точного тримання тиску.

У котельні з кількома котлами кожен котел має власний запобіжний клапан між котлом і першою запірною арматурою. Бак на 150 л компенсує розширення води в усій системі котельні, але не замінює запобіжний клапан: аварійне скидання — завдання клапана, тож клапан ставлять і тоді, коли баків у котельні кілька.