- Форма кругла
- Об'єм 12 л
- Робочий тиск 8 бар
- Діаметр підключення 3/4"
Розширювальний бак 12 л ставлять у закриту систему опалення будинку з радіаторами, де води близько 100–120 л. Це мембранні баки під трубу 3/4": мембрана відділяє теплоносій від повітряної подушки, тож вода не насичується повітрям.
Об’єм бака рахують за формулою: об’єм води в системі × коефіцієнт розширення ÷ (1 − (тиск повітря + 1) ÷ (максимальний тиск + 1)). Для води, нагрітої до 90 °C, коефіцієнт — близько 0,035, до 80 °C — близько 0,03. Максимальний тиск беруть на 0,5 бар нижче налаштування запобіжного клапана: для клапана на 3 бар це 2,5 бар. Тоді при тиску повітря 1,5 бар знаменник близько 0,29, і бак виходить приблизно 10–12 % об’єму системи. Для системи на 100 л, що гріється до 80 °C, це близько 10,5 л — бак на 12 л підходить; для 120 л він уже впритул.
Точно — заповнити систему через лічильник. Якщо так не вийде, складають воду в котлі, радіаторах і трубах: сталевий панельний радіатор довжиною 1 м містить 5–8 л, метр труби діаметром 20 мм — близько 0,3 л, а в котлі вказаний об’єм теплообмінника. Тепла підлога додає приблизно 1 л на кожен квадратний метр.
Робочий тиск бака має бути не нижчим за тиск спрацювання запобіжного клапана котла. У побутовій системі клапан стоїть на 3 бар, тому бак на 4 бар формально підходить, а 6–8 бар дають запас на гідроудари й старіння мембрани. Бак, у паспорті якого вказано 1,5 бар, у закриту систему з котлом не ставлять.
У старих системах з відкритим баком на горищі мембранний бак не потрібен: розширення приймає сам відкритий бак. Мембранний бак на 12 л ставлять, коли систему переробляють на закриту — з запобіжним клапаном, манометром і автоматичним повітровідвідником біля котла.
Бак на 12 л вішають на кронштейн на стіні або на трубу біля котла й під’єднують через кран із захистом від випадкового закриття та зливом, щоб бак можна було зняти без зливу всієї системи опалення. Положення бака й патрубка вказує паспорт, а підводку роблять без провисань і перегинів.