Розширювальний бак 5 л

При нагріві з 10 до 80 °C вода збільшується в об’ємі приблизно на 3 %, а розширювальний бак має прийняти цей надлишок з запасом. Бак на 5 л упорається з контуром на 40–50 л: окрема рушникосушка від котла, невеликий контур теплої підлоги, система з одним-двома радіаторами чи малий електрокотел. Для квартири з п’ятьма-шістьма радіаторами вже беруть 8–12 л.

Настінний газовий котел має вбудований бак на 6–10 л. Коли до системи додали радіатори, теплу підлогу чи бойлер, тиск у ній від нагріву починає стрибати, і запобіжний клапан скидає воду. Тоді на зворотну лінію ставлять ще один бак на 5–8 л: два баки працюють разом, і їхні об’єми складаються.

Перед монтажем тиск повітря в баку виставляють трохи нижче за тиск холодної системи: для будинку чи квартири зазвичай 1–1,5 бар. Його перевіряють манометром на ніпелі, коли бак ще порожній, і за потреби підкачують або спускають.

Бак на 5 л легкий, тож його часто накручують просто на трійник зворотної лінії, без окремого кронштейна. Важливо, щоб між ним і системою був кран із захистом від випадкового закриття: тоді бак можна зняти й перевірити, не зливаючи воду. Біля котла бак ставлять на зворотну лінію перед насосом, де вода холодніша, і мембрана служить довше.

Раз на рік, перед опалювальним сезоном, перевіряють тиск повітря в баку: систему охолоджують, кран бака закривають і зливають з нього воду, а тоді міряють тиск манометром на ніпелі. Якщо повітря пішло, його підкачують звичайним насосом. Якщо з ніпеля йде вода, мембрана порвана, і бак міняють.