Акумуляторні болгарки

18 і 20 В у назвах різних марок — зазвичай та сама батарея з п’яти літій-іонних елементів: 18 В — номінальна напруга, 20 В — максимальна. Батарея зазвичай ставиться лише на інструмент своєї марки й платформи, тож акумуляторну болгарку вибирають під батареї, які вже є в майстерні, і беруть каркасом без батареї та зарядного. Якщо інструмента марки ще немає, беруть комплект або окремо акумулятори й зарядні.

Від ємності залежить, скільки встигнеш зробити. Орієнтир для батареї 4 А·год на 18 В — кілька десятків різів арматури 12 мм або 15–20 хвилин безперервного шліфування; на 2 А·год — удвічі менше. Тривала зачистка висаджує батарею швидше за короткі різи, тож для такої роботи тримають другу.

Безщітковий двигун менше гріється й довше працює від того самого заряду, а за силою 18-вольтова безщіткова болгарка близька до мережевої на 800–1000 Вт. Щіткова простіша будовою, і для кількох різів на тиждень її вистачає. Електронне гальмо, яке є в більшості безщіткових, зупиняє диск за кілька секунд після того, як відпустили клавішу.

Маленька болгарка на 12 В під диск 76 мм важить близько кілограма й працює однією рукою. Нею відрізають болти й шпильки, підрізають плитку й профіль для гіпсокартону, працюють у тісних місцях, куди 125-та не пролізе. Глибина різу в неї близько 20 мм, а диски 76 мм мають посадковий отвір 10 мм, тож звичайні диски 125 мм на неї не ставлять.

Тонкий відрізний диск 0,8–1 мм ріже швидше й бере менше енергії, ніж товстий 1,6–2,5 мм. Машину не тиснуть у різі: перевантажена болгарка спрацьовує на захисті й зупиняється. Узимку батарея віддає помітно менше, тож її тримають і заряджають у теплі, а на холод виносять перед роботою.

Акумуляторні болгарки під диск 180–230 мм трапляються рідко, переважно в професійних лінійках; для бетону й бордюру частіше беруть мережеву.