Болгарка з регулюванням обертів

Відрізний диск по сталі — повні оберти. Зачисний — теж високі. Пелюстковий круг по нержавійці й алюмінію, щітка-крацовка по іржі, фібровий круг по фарбі, алмазна чашка по бетону, пелюсткові диски по дереву — середні й низькі, інакше метал синіє, щітка розкидає дріт, фарба плавиться, а чашка перегрівається. Для полірування лаку потрібні сотні обертів — це вже робота полірувальної машини.

У мережевих болгарок 125 мм оберти задає коліщатко на корпусі. Нижня межа в різних моделей — від 2000 до 6000 об/хв, а в деяких регулювання починається від нуля; верхня — 10 000–12 000 об/хв. Нижня межа важливіша за верхню: від неї залежить, чи можна працювати щіткою й пелюстковим кругом без перегріву.

В акумуляторних швидкість перемикають ступенями — від трьох до шести — або плавним регулятором, зазвичай у межах 3000–9000 об/хв. На нижчих обертах акумулятор розряджається повільніше.

Що б не стояло на шпинделі, оберти машини не повинні перевищувати максимальні оберти, указані на диску чи щітці: на завеликій швидкості оснастка розлітається.

Починають з повних обертів і знижують, якщо метал синіє, фарба плавиться чи щітка розкидає дріт. Пелюстковому кругу по нержавійці й фібровому по фарбі здебільшого вистачає середніх обертів, щітці й алмазній чашці — нижчих. Регулятор на мережевих машинах виставляють до ввімкнення.