Душові системи прихованого монтажу

Система має дві частини. Вбудовану частину — корпус змішувача з виходами на верхній і ручний душ — закладають у стіну. Зовнішню частину ставлять після плитки: декоративну панель з ручкою й перемикачем, верхній душ, ручну лійку, шланг і тримач. У частини систем є ще й вилив, тож таку систему можна поставити над ванною.

Більшість систем одноважільні: одним важелем відкривають воду й задають температуру, а перемикачем направляють її у верхній чи ручний душ. Є й система з термостатом: як і інші термостатичні змішувачі, вона сама тримає задану температуру, коли тиск у трубах змінюється, тож вода в душі не стає раптом гарячою.

Приховану систему планують під час ремонту ванної чи душової ніші: стіну ще не облицьовано, і корпус змішувача можна закласти на потрібну глибину. Якщо плитка вже лежить, простіше поставити настінну систему поверх неї — такі є серед звичайних душових систем.

Корпус змішувача закладають на глибину, яку задає товщина штукатурки й плитки, і перед облицюванням перевіряють з’єднання під тиском. Вивід верхнього душу роблять так, щоб лійка була трохи вище голови дорослого, який митиметься під нею. Перемикач між верхнім і ручним душем стоїть на панелі, тож місце для неї обирають так, щоб ручки було зручно дістати, не стаючи під струмінь.

Спершу вирішують, де стоятиме система: у душовій ніші досить верхнього й ручного душу, а над ванною потрібна система з виливом. Потім обирають керування — одноважільне чи з термостатом, — і нарешті колір, щоб панель, лійки й тримач були в одному тоні з рештою змішувачів у ванній.

Корпуси змішувачів латунні, а зовнішні частини — хромовані, чорні чи графітові. Чорна чи графітова система добре виглядає на світлій плитці й поєднується з чорним профілем душової кабіни або трапом у тон.