Горизонтальні бойлери

У вертикальному баку гаряча вода збирається вгорі високим шаром, а холодна заходить знизу й майже не змішується з нею, тож з крана довго йде вода майже тієї температури, до якої її нагріли. У лежачому баку шар гарячої води тонкий, і холодна швидше його розмиває: температура на виході падає раніше. На практиці горизонтальний бойлер дає помітно менше теплої води, ніж вертикальний того ж об’єму, тому його беруть на крок більшим — 80 літрів замість 50 чи 100 замість 80. Якщо місце дозволяє вертикальний, краще він; горизонтальний — коли інакше бак не поміститься.

У горизонтального бойлера патрубки виходять збоку, і частина моделей випускається у двох версіях — з лівим і правим підключенням. Сторону обирають так, щоб труби від стояка й до змішувачів були найкоротшими, а з боку фланця лишилося 30–40 см вільного місця: через нього міняють ТЕН і анод. Якщо бак висітиме впритул до стіни з боку підключення, обслужити його без демонтажу не вийде.

Повний горизонтальний бак на 80–100 літрів важить понад 100 кг і висить на кронштейнах, тому кріплення розраховують на капітальну стіну, а не на перегородку чи стелю з гіпсокартону. Між верхом бака й стелею лишають кілька сантиметрів, щоб зняти його з кронштейнів. На вході холодної води ставлять запобіжний клапан, а скид із нього виводять униз до каналізації — під стелею це треба передбачити заздалегідь.

Крім суто горизонтальних, бувають універсальні моделі, які кріплять і вертикально, і горизонтально. Їх зручно брати, коли місце ще не визначене остаточно. Спосіб монтажу вказано в характеристиках, і на нього варто дивитися першим: якщо там написано «вертикальний», лежачи такий бойлер працювати не буде.