Кабельні стяжки 250 мм

Довжина 250 мм на 50 мм більша за ходову двохсотку, і цього вистачає, щоб охопити товстіший джгут: десяток кабелів 3×2,5, дві-три гофри по 20 мм, пачку мережевих кабелів у шафі чи рулон плівки. Для меншого пучка стяжка теж підійде, але хвіст лишиться довгим, і його доведеться обрізати. Якщо ж пучок майже на межі, обирають 300 мм: стяжку, затягнуту в останні зубці замка, легко зірвати.

• 3 мм — близько 8 кг на розрив. Для проводки й слабкострумових ліній, де стяжка лише тримає форму пучка.
• 3,6–4 мм — 17–18 кг. Універсальна ширина: силові кабелі, підв'язування до опори.
• 4,8–5 мм — близько 22 кг. Шланги, гофра, кріплення до сітки чи каркаса.
• 8 мм — близько 55 кг. Важкі кабелі на висоті, кріплення труб, тенти й банери.

Широка стяжка менше врізається в ізоляцію й не рветься при різкому ривку, але не пролазить між щільно покладеними кабелями. Для пучка дротів у щитку краще кілька тонких стяжок через 15–20 см, ніж одна широка. Шланг під тиском води чи повітря стяжкою не обтискають — на штуцер ставлять металеві хомути.

Стяжку заводять кінцем у замок рифленою стороною всередину й затягують рукою, доки пучок не перестане зміщуватися. Пластиковий кабель не перетягують: ізоляція продавлюється, а з часом тріскається. Хвіст обрізають упритул до замка бокорізами з плоскою стороною — ножем чи ножицями лишається косий гострий край, об який легко подряпати руку в шафі чи щитку. Якщо таких стяжок багато, зручніший спеціальний пістолет для стяжок: він затягує з однаковим зусиллям і сам відрізає хвіст.

Для щитків і серверних шаф важливо ще й те, що стяжки однієї ширини з однаковим кроком роблять пучок охайним і полегшують пошук потрібної лінії при ремонті.