Кабельні стяжки 350 мм

Різниця в 50 мм дає ще близько 15 мм діаметра пучка. Цього вистачає, щоб обійти трубу з утеплювачем замість голої труби, жмут кабелів у лотку після того, як туди доклали ще кілька ліній, або дві гофри разом із кабелем. Ще один випадок — кріплення до чогось об'ємного: стовпчика паркану, профільної труби, ніжки стелажа. Стяжка, що ледь сходиться й застібається на останні зубці, тримає гірше за ту, що ввійшла в замок із запасом, тому з довжиною не скупляться.

Ширина 4,8–5 мм тримає близько 22 кг на розрив і підходить для кабелів і садових робіт. Стяжки 7,9–8 мм розраховані приблизно на 55 кг: ними кріплять сітку-рабицю до стовпчиків, тент до каркаса, важкий кабель на висоті. Широка стяжка має масивніший замок, тож краще переносить вібрацію й різкі ривки вітру. Білі ставлять у приміщенні, чорні — надворі, бо вони довше витримують сонце.

Якщо під рукою немає довшої стяжки, дві короткі з'єднують ланцюжком: кінець першої заводять у замок другої й затягують, а потім вільний кінець другої — у замок першої. Виходить кільце подвійної довжини, але тримає воно не більше за одну стяжку, і з'єднання — слабке місце. Для постійного кріплення під навантаженням краще одна стяжка потрібної довжини. Для кабелю, який іде вздовж стіни, замість довгої стяжки на кожен прогін ставлять кліпси для кабелів з кроком 30–40 см.