Вигнуті гайкові ключі

Прямий ключ лежить у площині гайки: якщо поруч стінка, фланець чи корпус, пальці б'ються об них на кожному повороті. Вигин піднімає ручку над поверхнею, і рука ходить вільно. Друга причина — гайка в заглибленні: пряма головка до неї не опуститься, а вигнута заходить донизу, поки ручка лишається над краєм ніші.

Кут підбирають за глибиною, на якій сидить гайка. Невисокий буртик чи сусідня деталь поруч — достатньо 45°. Гайка в ніші, за виступом чи на дні корпусу — потрібен 70–75°. У двосторонніх ключах обидві головки вигнуті однаково, а розміри йдуть парами суміжних, наприклад 12×14 чи 19×22 мм, тож один ключ закриває два розміри.

У вигнутого ключа кут фіксований і жорсткий — ним можна тягнути з повним зусиллям. Кручений ключ має ручку, повернуту навколо своєї осі, — він обходить перешкоду збоку, а не зверху. Ключ із шарніром змінює кут, але на великому зусиллі шарнір складається. Для гайок, до яких не підійти ні з якого боку, беруть торцеві головки з подовжувачем.

Поштучно вигнутий ключ беруть під конкретну гайку в ніші — наприклад, пару 12×14 чи 19×22 мм, яка постійно трапляється на одному вузлі. Набір на 12 ключів 6–32 мм із кутом 75° закриває весь ряд від дрібних гайок до великих, а набір із кутом 45° — ходові розміри середнього діапазону.