- Тип котла класичний
- Потужність 15–20 кВт
- Режим роботи тільки опалення
- Опалювана площа 150–200 м²
Котел на тирсі — твердопаливний котел, у паспорті якого серед палива вказані тирса й стружка, а не лише дрова й вугілля. Він потрібен там, де відходи деревини є постійно: у столярному чи меблевому цеху, на пилорамі, у господарстві, що саме заготовлює деревину.
За теплотою згоряння суха тирса майже не поступається дровам: кілограм дає приблизно стільки ж тепла. Різниця в об’ємі й щільності. Кубометр розсипної тирси важить у кілька разів менше, ніж кубометр полін, тож тієї самої топки вистачає ненадовго, і паливо доводиться підсипати часто.
Друга особливість — тирса злежується щільним шаром, крізь який погано проходить повітря. Насипана в топку як є, вона тліє й димить, а не горить. Тому її кладуть тонким шаром на розгорілі дрова, змішують з тріскою або подають порціями.
Тирса з пилорами буває вологою, 40–60%, і в такому вигляді для котла не годиться: більша частина тепла йде на випаровування води, а пара із сажею осідає в газоходах смолою. Перед спалюванням її сушать під навісом, розсипавши тонким шаром.
Зручніший спосіб — пресувати тирсу в брикети чи пелети. Пресовані відходи займають у кілька разів менше місця, горять рівно, як поліна, і закладаються в топку без пилу. Для виробництва з великими обсягами відходів пресування вирішує й питання зберігання.
Для ручного топлення тирсою беруть котел з великою топкою й наддувом: вентилятор продуває шар і не дає йому злежатися. Котли з бункером і шнеком самі подають дрібну фракцію в пальник, і тоді досипати паливо доводиться раз на кілька днів; чи підходить для шнека тирса, вказано в паспорті. Котел без наддуву доукомплектовують вентилятором з розділу запчастин для твердопаливних котлів.