Котли на дровах

Час роботи на дровах залежить від об’єму топки та способу горіння. У класичних котлах нижнього горіння закладки вистачає на кілька годин, у котлах з верхнім горінням і збільшеною топкою — до 12 годин, а вугілля в них горить до доби. На вугіллі той самий котел горить приблизно вдвічі довше, ніж на дровах. Об’єм топок — від кількох десятків літрів у побутових котлах до кількох сотень у промислових, куди поміщаються довгі поліна великого діаметра.

Корпус дров’яного котла зварюють з котлової сталі товщиною від 3 до 10 мм: тонша сталь у компактних побутових котлах, товща — у моделях, розрахованих на вугілля й тривалу роботу. Частина котлів має водоохолоджувані колосники з безшовних труб: вони не прогорають і додатково відбирають тепло. Інші мають чавунні колосники, стійкі до високої температури під шаром жару.

Простий варіант — механічний регулятор тяги, який прикриває повітряну заслінку, коли вода в котлі нагрілася. Такий котел не залежить від електрики й працює з природною циркуляцією теплоносія. Котли з автоматикою мають вентилятор наддуву та контролер: він тримає задану температуру, керує насосом опалення, а в частині моделей — і насосом гарячої води. Вентилятор і контролер, якщо їх немає в комплекті, підбирають у розділі запчастин для твердопаливних котлів.

Котел стабільно працює на сухих дровах листяних порід: сира деревина горить гірше, віддає менше тепла й залишає більше сажі в газоходах. Довжину полін підбирають під глибину топки, а для довгих колод обирають котли з великими завантажувальними дверцятами. Стабільну тягу забезпечує правильно підібраний димохід з діаметром, не меншим за вихід котла.

Серед дров’яних котлів є моделі з чавунною варильною плитою зверху: вони одночасно опалюють будинок і дозволяють готувати їжу. Двоконтурні котли ще й гріють воду для крана. Є і пелетні котли з ручною топкою, у яких можна палити дровами, коли пелет немає.