Газові котли з чавунним теплообмінником

Чавунний теплообмінник збирають із литих секцій, з’єднаних ніпелями, і потужність котла залежить від їхньої кількості. Стінки чавуну товсті, тож теплообмінник не прогорає й служить десятиліттями, а велика маса води й металу вирівнює роботу котла: після вимкнення пальника він ще довго віддає тепло. Тріснуту секцію в багатьох моделях можна замінити, не міняючи весь котел.

Слабке місце чавуну — різкий перепад температур. Якщо в розпалений котел повертається холодна вода, секція може тріснути, а на холодних стінках збирається кислий конденсат, який роз’їдає чавун. Тому виробники обмежують мінімальну температуру зворотної води, зазвичай на рівні близько 40 °C, і в системі ставлять трьохходовий змішувальний клапан або байпас, щоб гаряча вода підмішувалась до холодної.

Чавунний котел важить від кількох десятків до сотень кілограмів, тож його ставлять на рівну негорючу основу в котельні, а заносять частинами або з помічниками. Котли з атмосферним пальником беруть повітря з приміщення, тому в котельні роблять приплив і витяжку. Димохід підбирають за патрубком котла, а над дахом виводять утеплені труби димоходу.

Частина чавунних котлів, зокрема українського виробництва, має енергонезалежну автоматику й працюють без світла. Інші мають електронний розпал і контроль полум’я, тож потребують розетки й гріють лише при наявній електриці. Для гарячої води до одноконтурного чавунного котла часто ставлять бойлер непрямого нагріву.

Сталевий теплообмінник легший, швидше нагрівається й дешевший, але тонкі стінки з часом прогорають, особливо коли на них часто випадає конденсат. Чавунний повільніше розігрівається й важчий, зате тримає тепло й служить помітно довше, тому його обирають для будинку, де котел працює всю зиму, і для старої системи з великим об’ємом води й широкими трубами. Для невеликої квартири чи дачі чавун надмірний.