Одноконтурні газові котли

До одноконтурного котла часто під’єднують бойлер непрямого нагріву: вода для крана гріється в ньому від котлової води через змійовик і зберігається гарячою. Запас дає змогу одночасно набирати ванну й мити посуд, а температура в кранах не стрибає. Об’єм бойлера орієнтовно рахують як близько 50 л на людину й збільшують, якщо в будинку кілька ванн.

Між котлом і бойлером ставлять клапан-перемикач або окремий насос. Коли датчик у бойлері показує, що вода охолола, котел на певний час віддає все тепло бойлеру, а потім повертається до опалення. У настінних котлах з електронним керуванням зазвичай є вхід для датчика бойлера, і автоматика сама керує перемиканням. До підлогового котла з механічною автоматикою бойлер під’єднують через насос з термостатом бойлера, який потребує живлення, або ставлять бойлер вище котла, щоб вода в змійовику циркулювала самопливом.

Для будинку на кілька сотень квадратних метрів, котельні багатоквартирного будинку чи виробництва беруть саме одноконтурні котли: двоконтурних такої потужності майже не роблять. Для таких об’єктів є підлогові котли до 100 кВт і потужні настінні конденсаційні на кілька десятків кіловат. Потужні настінні котли можна ставити каскадом, з’єднуючи кілька в одну систему.

Якщо в будинку є твердопаливний котел або планують сонячні колектори, беруть бойлер з двома змійовиками: нижній гріє друге джерело, верхній — газовий котел. Газ тоді догріває воду лише тоді, коли другого джерела не вистачає.