Труба для димоходу 180 мм

Камінна топка зі склом спалює дрова з великим надлишком повітря, щоб скло не кіптявіло, і через неї проходить багато газів. Тому в камінів патрубок ширший, ніж у печі тієї ж потужності, і 180 мм серед них трапляється часто. Над топкою гази дуже гарячі, тож перші метри беруть зі стінкою 1 мм, а сам димохід ховають у короб з негорючих плит з вентиляційними ґратками, щоб гаряче повітря з-під короба виходило в кімнату.

Утеплена труба 180 мм має кожух 250 мм, і метр такого сендвіча вже відчутно важчий за вузькі. Вертикальну ділянку не можна підвісити на патрубок котла чи топки: внизу ставлять опорний кронштейн, який тримає вагу труби, а далі приблизно через кожні 1,5–2 м — стінові хомути.

Коли котел стоїть у прибудові чи котельні без перекриття над нею, димохід виводять крізь стіну й піднімають уздовж фасаду. Прохід крізь стіну роблять горизонтальною ділянкою з трійником, нижче трійника ставлять ревізію й конденсатозбірник, а вгору йде сендвіч. Так димохід не займає місця в будинку і його простіше чистити знизу.

Кожен поворот гальмує гази, тож трасу роблять якомога пряміше. Якщо зміщення не уникнути, ставлять два коліна по 45° замість одного на 90°, а похилу ділянку між ними роблять короткою. У широкій трубі сажа в поворотах осідає повільніше, ніж у вузькій, але поворот однаково чистять при кожному обслуговуванні.

Для будинку площею приблизно 250–350 м² ставлять котел на 25–35 кВт, і в багатьох моделях такої потужності патрубок 180 мм. Діаметр і мінімальну висоту труби виробник указує в паспорті, а котел тривалого горіння з холодними газами потребує утепленого димоходу по всій висоті над котельнею, інакше в трубі збирається дьоготь.