Труба для димоходу 220 мм

Переріз 220 мм — близько 380 см². На нього розраховані твердопаливні котли, що опалюють великий будинок, майстерню чи невелике виробниче приміщення, і камінні топки з широким склом. Для приватного будинку середнього розміру це вже завеликий діаметр, тож брати його без патрубка такого ж розміру не варто: гази в широкій трубі остигатимуть.

Сендвіч 220 мм із кожухом 280 мм важить відчутно, і висока вертикаль із нього не може триматися на патрубку котла. Унизу ставлять опорну площадку на кронштейнах, а якщо димохід вищий за кілька метрів, проміжні опори розвантажують нижні труби. Стінові хомути тримають трубу від хитання, але не несуть її вагу.

Широка труба має велику парусність: вітер тисне на неї сильніше, ніж на вузьку. Якщо над покрівлею лишається понад 2 м труби, на неї ставлять хомут під розтяжки й тягнуть три троси до покрівлі чи стін. Без розтяжок висока труба розхитується, і стики між секціями поступово розходяться.

Внутрішні труби сендвіча з’єднують так, щоб конденсат стікав усередину, а зовнішні — так, щоб дощова вода стікала по кожуху, не потрапляючи в стик. Якщо волога зайде в утеплювач, він втрачає властивості, а на широкому кожусі площа, що збирає дощ, велика. Стики кожуха додатково обтискають хомутами.

Котел на 50–70 кВт ставлять в окремій котельні з припливом повітря для горіння. Від його патрубка до вертикалі йде коротка одностінна ділянка зі стінкою 1 мм, на якій ставлять шибер, а нижче вертикалі — трійник з ревізією й конденсатозбірником. Висоту труби й переріз для такої потужності виробник вказує в паспорті.