Труба для димоходу 250 мм

Площа перерізу труби 250 мм — близько 491 см², майже втричі більше, ніж у труби 150 мм. Такий канал потрібен твердопаливним котлам, що гріють великі будинки, склади чи теплиці, печам пекарень і камінам з великою топкою. Діаметр патрубка, мінімальну висоту труби й допустиму довжину горизонтальної ділянки для такого приладу вказує паспорт, і їх витримують точно.

До одного стояка норми дозволяють під’єднати не більше двох приладів: їхні патрубки вводять на різній висоті, не ближче 0,75 м один від одного, або на одній висоті з розсікачем, щоб потік від одного котла не заважав іншому. Для твердопаливних котлів виробники часто вимагають окремий димохід, тож це звіряють з паспортом. Переріз спільного димоходу рахують на сумарну потужність, тож для двох потужних котлів він може вимагати 250 мм.

Велика труба повільно прогрівається, і перші хвилини після розпалювання в ній утворюється конденсат навіть на твердому паливі. Тому зовнішню частину роблять лише з утеплених труб із кожухом 320 мм, а внизу ставлять трійник із конденсатозбірником, з якого воду зливають.

Метр широкого сендвіча важкий і незручний, тож димохід збирають знизу вгору по одній трубі, закріплюючи кожну хомутом до стіни, перш ніж ставити наступну. Вертикаль спирається на опорну площадку, а над дахом трубу понад 2 м тримають розтяжки. Для висоти понад кілька метрів монтаж роблять з риштовання.

Широку трубу для котла на дровах чи вугіллі беруть зі стінкою 1 мм принаймні біля котла: вона довше витримує гарячі гази й тримає форму під власною вагою. Вище можна 0,8 мм. Стінку 0,5 мм на такому діаметрі ставлять лише для газових приладів.