- Тип плетена
- Матеріал поліпропілен
- Діаметр 7 мм
- Довжина 10 м
Мотузка 7 мм тут — плетена човнова з поліпропілену: вона не тоне, не гниє й не вбирає воду, тож її беруть для човна, буйків і всього, що мокне. Моток на 10 м — швартовий кінець для човна, бухта на 50 м — запас для якірного кінця, буйків і господарства на воді.
Для швартування гумового чи невеликого гребного човна вистачає кінця 7 мм довжиною 5–10 м: його в'яжуть на носове кільце, а другий кінець — на кілок, пірс чи дерево булінем або вісімкою. Якірний кінець роблять довшим за глибину щонайменше в 5 разів, щоб якір тягнуло вздовж дна, а не вгору: на ставку глибиною 3 м — від 15 м мотузки. Поліпропіленова мотузка плаває, тому випущений кінець лишається на поверхні, і його легко підхопити веслом.
Плавуча мотузка зручна для розмітки рибальського місця й кріплення буйків: вона не провисає під воду, її видно здалеку. На дачі човнову мотузку використовують там, де інша набирає воду: натяг сітки біля ставка, накриття колодязя.
Мокру мотузку вибирають у робочих рукавичках — гладкий поліпропілен ковзає в долонях. Після води мотузку полощуть у прісній воді, щоб вимити пісок і мул, і сушать у тіні. Поліпропілену шкодить передусім ультрафіолет: якщо мотузка вицвіла й волокно стало жорстким, її міняють. Кінці оплавляють вогнем, а місця, що труться об борт чи кільце, періодично оглядають.
Гладкий поліпропілен повзе у простих вузлах, тому на човні в'яжуть булінь — петлю, яка не затягується й легко розв'язується навіть мокрою, — і вісімку на кінці, щоб мотузка не вислизнула з кільця. До кілка чи палі кріплять швартовим вузлом із двома напівштиками. Вільний кінець після вузла залишають не коротшим за 10 см.