Плетені мотузки

Кручена мотузка під навантаженням прагне розкрутитися, а скинута з бухти — збивається в петлі. Плетена тримає форму: її протягують через кільця, блоки й люверси, намотують на котушку й розмотують без перекручування. Зате на кручену легше накласти сплесень, а натуральні кручені мотузки надійніше тримають вузол завдяки шорсткому волокну. Для білизни, тенту, човна, розмітки й шнурування беруть плетену.

Тонку плетену мотузку до 4–5 мм часто називають шнуром. Будівельний шнур 1,5–4 мм натягують між кілочками чи причалками, щоб вивести рівну лінію кладки, паркану чи грядки: яскравий колір видно на будь-якому тлі, а плетіння не дає шнуру розкручуватися на натягу. Горизонт натягнутого шнура перевіряють будівельним рівнем. Мотузки 5–10 мм — уже для господарства: білизна, підв'язування, кріплення вантажу, натяг сітки.

Човнова мотузка 7 мм з поліпропілену не гниє, не вбирає воду й тримається на поверхні, тому нею швартують човен і кріплять буйки. Візерункова мотузка 6–10 мм має рельєфне плетіння, яке не ковзає в руках і рукавицях: її беруть для огорожі ділянки, розмітки на подвір'ї, кріплення на причепі. Капронові плетені 3–6 мм еластичніші й стійкіші до стирання — для тенту на вітрі й вантажу, який смикає.

Плетену синтетичну мотузку ріжуть гострим ножем, а кінець одразу оплавляють, щоб плетіння не розійшлося. Довгу мотузку змотують вісімкою або на котушку — так вона не сплутується. Під прямим сонцем поліпропілен з часом стає крихким, тому мотузку, яка постійно висить надворі, раз на кілька сезонів міняють.