Шпагат поліпропіленовий

На шпалерах, у теплиці й на винограднику шпагат місяцями висить під дощем і поливом: джут за цей час темніє й слабне, а поліпропілен від вологи не слабне. Він гладкий, тому на ньому зручно пересувати підв'язку вздовж стебла. Ним обв'язують пачки, рулони й посилки, перев'язують мішки, натягують розмітку на городі. Джутовий натомість обирають для декору й там, де шпагат має розкластися разом із рослинними рештками.

Товщину шпагату позначають у тексах — це маса кілометра нитки в грамах. Звідси довжина на кілограм: 1000 текс — приблизно 1000 м, 2000 текс — 500 м, 2500 текс — 400 м. Тонкий шпагат на 1000 текс і менше беруть для підв'язування й пакування, товстий на 2000–2500 текс — для пресування сіна й соломи, його намотують у бобіни по 4–5 кг. Шпагат на втулці 1000 г розмотують із тримача без сплутування, клубок 85–165 г зручно носити із собою на город.

Поліпропілен не боїться вологи, але під прямим сонцем нестабілізоване волокно з роками стає крихким, тому шпагат, що відслужив сезон на шпалері, наступного року міняють. Гладка нитка тримає вузол гірше за джутову: зав'язують подвійний або морський вузол і затягують туго. Кінець шпагату оплавляють вогнем, щоб він не розпускався.

Для огірків і томатів шпагат натягують від верхнього дроту до кілка біля кореня або до гачка-кліпси, і рослину обкручують навколо нього в міру росту. Нижній кінець не зав'язують на самому стеблі — тільки на кілку чи кліпсі, а сам дріт до стовпчиків теплиці кріплять кабельними стяжками. Восени шпагат знімають разом із бадиллям і викидають окремо від компосту: поліпропілен у землі не розкладається.