Джутові мотузки і канати

Джут — луб'яне волокно, грубіше за льон. Лляна мотузка гладкіша, світліша й міцніша при тій самій товщині, а джутова пухкіша й ворсистіша, тому в руках відчувається м'якшою й теплішою. Обидва волокна натуральні: вбирають вологу, а від постійної сирості слабнуть і гниють. Від синтетичних мотузок джут відрізняється тим, що не ковзає у вузлі й не електризується.

Тонким шпагатом підв'язують рослини, перев'язують подарунки й плетуть макраме. Шнуром 6 мм обмотують вазони, пляшки, рами дзеркал і стовпчики кігтеточок — кішкам подобається шорстке волокно. З каната 10–12 мм роблять підвісні полиці, ручки для кошиків і кашпо, з каната 14–16 мм — мотузяні огорожі й декор у лазні, на веранді чи в стилі лофт.

Тонкий шпагат вимірюють вагою клубка, мотузки й канати — діаметром і довжиною бухти. Для підв'язування й пакування досить шпагату, для обмотування й рукоділля — шнура 6 мм, для всього, що тримають рукою, — каната від 12 мм. Для декору на вулиці джут просочують засобом для деревини: так він повільніше сіріє.

Для ваги й натягу джут не призначений: вантаж кріплять синтетичними мотузками й стропами. А товстий джут монтують у робочих рукавичках — волокно колеться.

Для кігтеточки беруть шнур 6 мм: тонший кішка швидко розпушить, а канат від 10 мм важко щільно намотати на стовпчик. Мотузку намотують виток до витка без зазорів, на початку й наприкінці фіксують нетоксичним клеєм або скобами, а кожні 10–15 см підклеюють, щоб обмотка не сповзала. На стовпчик заввишки 50 см і діаметром 8–10 см іде приблизно 20–25 м шнура 6 мм.