Шпагати

Джутовий шпагат натуральний і шорсткий: добре тримає вузол, не ковзає по стеблу й розкладається в компості, але від постійної вологи за сезон-два слабне. Поліпропіленовий гладкий, не гниє й не вбирає воду — його лишають на шпалерах і в теплиці на весь сезон. Бавовняний м'який і рівний, не дряпає руки й упаковку: ним перев'язують подарунки, коробки з випічкою, роблять бирки й рукоділля. Вибір простий: надворі надовго — поліпропілен, на сезон і для декору — джут, для акуратного пакування — бавовна.

Шпагат рахують на вагу. Клубок на 85–185 г кладуть у кишеню на городі чи тримають на кухні. Моток джуту 360–900 г — запас на сезон для теплиці й винограднику. Втулка з поліпропіленом чи бавовною від 100 до 1000 г ставиться на тримач і розмотується рівно, без петель, — так зручно пакувати посилки на складі чи в майстерні. Що більша вага, то довший шпагат при тій самій товщині.

Для пресування сіна й соломи потрібен товстий поліпропіленовий шпагат на 2000–2500 текс у бобінах по 4–5 кг, розрахований під в'язальний апарат преса. Шпагат у клубках і на втулках тонший: він для городу, пакування й господарства, і для преса не підходить. Тонкий шпагат у пресі рветься, а товстий незручно зав'язувати на підв'язці.

Шпагат не затягують на стеблі: навколо стебла роблять вільну петлю на два пальці, перехрещують нитку вісімкою між стеблом і опорою, а тугий вузол в'яжуть уже на кілку чи дроті шпалери; сам дріт до стовпчиків кріплять кабельними стяжками. Так стебло росте в товщину й не перетискається. Для томатів у теплиці шпагат опускають зверху від дроту й обкручують навколо стебла кожні кілька днів, у міру росту.