Домкрати гідравлічні

Пляшковий компактний і бере велику вагу, але через високу початкову висоту під низький седан не пролазить. Підкатний стабільніший, сам підкочується під точку підйому, проте важить помітно більше й для багажника незручний.

Вантажопідйомність домкрата беруть із запасом відносно повної маси авто, а не лише ваги одного кута. Для легкових машин зазвичай вистачає 2 т, для кросоверів і позашляховиків — 3 т, для мікроавтобусів — 5 т, а 10–20 т — це вантажівки, трактори й робота в майстерні. Надлишковий запас лише додає ваги й розміру домкрату.

Висота підхвату — мінімальна висота, з якої домкрат починає піднімати. Її порівнюють із відстанню від землі до домкратної точки при спущеному колесі: для низьких авто потрібен низькопрофільний підкатний із підхватом 85 мм. Висота підйому має бути достатньою, щоб колесо відірвалося від землі: для позашляховика вона більша, ніж для седана.

Зазвичай причина — повітря в системі або нестача оливи, рідше — зношені манжети чи забруднена олива. Повітря виганяють прокачуванням за інструкцією, а доливають лише гідравлічну оливу, рекомендовану виробником, — не моторну й не гальмівну рідину. Зберігають домкрат зі складеним штоком і закритим клапаном.

Під авто, яке стоїть лише на домкраті, не лягають: клапан чи манжета можуть підвести будь-якої миті. Машину ставлять на ручник, під колеса з іншого боку кладуть противідкатні упори, а після підйому опускають на підставки. Колесо відкручують балонним ключем ще до підйому, поки воно стоїть на землі.