Алмазні диски

Алмазним диском ріжуть мінеральні матеріали: бетон і залізобетон, цеглу, природний камінь — граніт, мармур, пісковик, — тротуарну плитку, черепицю, кераміку, керамограніт і асфальт. Для кожного матеріалу диск свій: у твердий граніт ідуть алмази у м'якшій зв'язці, щоб зерна оновлювалися, а для абразивного асфальту й свіжого бетону — тверда зв'язка, яку матеріал не «з'їдає». Метал і дерево алмазним диском для каменю не ріжуть: метал засалює алмази, а дерево горить.

Сегментний диск має прорізи між сегментами: вони відводять тепло й пил, тому він ріже бетон і цеглу насухо, але залишає грубіший край. Турбо — суцільна хвиляста кромка: швидкий і відносно чистий різ по бетону, цеглі й каменю. Суцільна гладка кромка дає рівний край без сколів — нею ріжуть плитку й керамограніт, здебільшого з водою на плиткорізі. Висота алмазного шару визначає ресурс: що вища кромка, то довше працює диск.

Диск підбирають під інструмент: 115–230 мм — для болгарки, 180–250 мм — для плиткоріза, 300–400 мм — для бензоріза, 350–600 мм — для швонарізчика. На кожному диску вказано максимальні обороти: диск 125 мм розрахований приблизно на 12 200 об/хв, 230 мм — на 6 600 об/хв. Ставити диск більшого діаметра, ніж розрахована болгарка, не можна: кожух його не закриває, а при перевищенні обертів диск руйнується. Посадковий отвір має збігатися з валом — 22,23 мм для болгарки, 25,4 чи 32 мм для плиткорізів і бензорізів.

Диски для сухого різання охолоджуються повітрям: ріжуть 30–60 секунд, потім кілька секунд крутяться вхолосту, щоб остигнути. Диски з водяним охолодженням працюють на плиткорізі чи бензорізі з подачею води — вода прибирає пил і продовжує ресурс. Пилу від сухого різання бетону не можна вдихати: працюють у респіраторі або з будівельним пилососом.