Ударні гайковерти

Двигун розганяє масивний молоток, і той десятки разів на секунду б’є по ковадлу вала. Поки гайка йде легко, механізм не вмикається й гайковерт просто крутить; щойно опір зростає, починаються удари. Кожен удар короткий, тож крутний момент майже не передається на корпус — прикипілу колісну гайку можна зірвати без подовжувача, а реакція на руку мала.

Ударні механізми бувають різної конструкції — з подвійним молотком (Twin Hammer), зі штифтовою муфтою (Pin Clutch), з хитним кулачком (Rocking Dog). Від конструкції, маси молотка й двигуна залежить сила кожного удару, тому дві машини однакового розміру можуть давати і 300, і 1000 Н·м.

Гайковерт має квадрат під торцеву головку й розрахований на гайки та болти. Ударний гвинтоверт має шестигранник під біти й працює із шурупами, а шуруповерт крутить без удару й тримає свердло. Колісну гайку знімають гайковертом, а меблі й гіпсокартон збирають шуруповертом.

Пневматичний — у майстернях його ще називають «воздушним» гайковертом — легкий і невтомний, але прив’язаний до компресора й шланга, тож його місце — бокс шиномонтажу. Акумуляторний працює де завгодно, а потужні 18-вольтові моделі за моментом уже не поступаються пневматиці, проте залежать від заряду. Електричний ударний гайковерт від мережі 220 В не потребує ні компресора, ні батарей і підходить для гаража з розеткою.

Квадрат (1/2, 3/4, 1 дюйм) підказує клас машини: 1/2 — легкові колеса, 3/4 — мікроавтобуси й трактори, 1 дюйм — вантажівки. Момент у Н·м показує силу, а оберти й частота ударів — швидкість. Виробники часто вказують зривний момент, з яким машина відкручує затягнуту гайку, — він більший за момент затягування.

Під ударний інструмент беруть лише ударні торцеві головки: товстостінні, вони витримують удари, від яких звичайна хромована головка може тріснути. Колісну гайку гайковерт знімає й підтягує, а норму з інструкції авто дає динамометричний ключ, бо ударний інструмент легко перетягує шпильку.