Компресори на 10 бар

Пневмогайковерти, фарбопульти й шліфмашини розраховані на робочий тиск близько 6–6,3 бар, і на вході в інструмент його виставляють редуктором. Тиск у ресивері вищий не для інструмента, а для запасу. Що більша різниця між тиском у баку й робочим тиском, то довше інструмент працює, перш ніж компресор знову ввімкнеться. На 10 барах ресивер на 100 л віддає помітно більше корисного повітря, ніж на 8, а двигун рідше вмикається. Крім того, частина тиску губиться в довгих шлангах і фільтрах, і запас його компенсує.

Пресостат вмикає двигун, коли тиск у ресивері падає до нижнього порогу, і вимикає, коли досягнуто верхнього: у компресорів на 10 бар верхній поріг якраз близько 10 бар. Запобіжний клапан скидає повітря, якщо пресостат не спрацював і тиск пішов вище допустимого. Обидва вузли перевіряють: клапан час від часу смикають за кільце, щоб він не прикипів, а пресостат, що вмикає двигун невчасно, міняють.

Шиномонтажу й СТО, де гайковерт працює серіями, а на вантажні колеса потрібен високий тиск накачування. Покрасочним дільницям, де тиск на пістолеті мусить бути стабільним при довгій роботі. Майстерням, де від одного компресора живиться кілька постів. Для гаража й домашніх задач вистачає 8 бар.

Вищий тиск у ресивері має сенс, лише якщо його не втратити дорогою: шланги, швидкороз’єми й фільтри мають бути розраховані не менше ніж на тиск компресора. Довгий тонкий шланг з’їдає тиск і зводить запас нанівець, тому до віддалених постів прокладають лінію ширшого перерізу, а редуктор ставлять ближче до інструмента.